Вже вечір засвічує зорі і гори стоять в тишині.
Пливу по життєвому морю, і сумно на серці мені.
Що час пролітає так скоро. Роки за роками летять.
Недавно ходили ми в школу. А вже на висках тридцять п'ять.
Кружляє зима в заметілі. Сніжинки, як мрії летять,
Тривоги, розлуки похмілля. А вже на висках п'ятдесят.
Вже діти дорослі є внуки. Постаршало місто, село,
Не можемо тільки збагнути, коли це так швидко пройшло.
Лиш радість на серце лягає, що віра в Ісуса в нас є.
І світло в душі моїй сяє. Ісус це майбутнє моє.
***
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не тот силен... - Наталия Лупан Села писать письмо неверующему брату в армию... И поняла, что наши жизни, интересы, цели так далеки друг от друга. О чем писать?... \\\"Привет, Семен...\\\" и дальше пошло стихотворение.
Поэзия : Божий дар - Супрун Кристина я работаю в детском отделении и у нас очень часто бывают брошенные дети. Вот однажды пришла пара у которой долгое время не было детей и забрали одну из наших деток.Это стихотворение про то,как Бог благословил их впоследствии,после усыновления у них родился свой ребенок
